Чуднівська міська рада
Чуднівський район, Житомирська область

Чуднівський літопис

 

( історико- хронологічне дослідження біографії міста)

944 рік. Договір князя Ігоря в якому перераховуються двадцять бояр, які мають великі земельні володіння . Серед них боярин Чудін. Це прізвище згадується і серед членів посольства князя Ігоря в Константинополі. Не виключено, що саме боярину Чудіну великим князем київським були подаровані землі по річці Тетерів. І саме від прізвища боярина поселення отримало свою назву Чуднів.

IX-XIII століття. Період існування Чуднівського городища часів Київської Русі.

1241 рік. Знищення татаро-монгольським військом хана Батия Волинських городів.

1254 рік. Звільнення Данилом Галицьким земель по річкам Случі і Тетерові від татар.

1257 рік. Згадка Іпатського літопису про потетерівські міста , спільників Болохівців і Возвягільців в боротьбі їх з князем Данилом Романовичем Галицьким. Одним з тих міст, вірогідно, було місто Чуднів.

1416 рік. Перші документальні підтвердженні згадки про Чуднів, коли згадується, що жителі Чуднова дають з землі Дідковичини три відра меду в Київо-Софійський собор. В той час в Чуднові був замок і місто в якому збиралися щорічні ярмарки на день святого Петра.

XIII століття. Кінець століття. Литовські князі захопили Північно-Східну Русь.

1471 рік. Після ліквідації Київського удільного князівства Чуднів входить до складу Київського воєводства як волосний центр Житомирського повіту.

1471 рік. В люстрації Київської землі в Чуднові вказаний замок озброєний 3 гарматами та 2 піщалями. В місті жили вільні люди, міщани і землероби, було 63 корчми. До Чуднова відносилися 7 сіл і 8 бортних земель.

1480 рік. Чуднівський замок і місто Чуднів зруйновані під час набігу хана Менглі-Гірея.

1507 рік. Великий князь Литовський Сигизмонд 1 подарував Чуднівську волость великому гетьману литовському князю Костянтину Івановичу Острозькому (1460-1530) . Збудований Чуднівський замок.

1530 рік. Після поділу маєтків Чуднівська волость і місто Чуднів перейшли князю Іллі Острозькому.

1542 рік. Чуднівська волость і місто Чуднів перейшли княгині Гальшкі Острозькій.

1552 рік. Після смерті княгині Гальшки Острозької володіння перейшли князю Василю Острозькому.

1569 рік. Згідно Люблінської Унії Литва остаточно об’єдналась з Польщею в єдину державу – Річ Посполиту. Місто перейшло під її владу.

1585 рік. Чуднівська волость і місто Чуднів подаровані князем Василем Острозьким дружині свого сина княгині Сусанні Острозькій . В цей час Чуднів ділився на дві частини: Старий Чуднів, розташований біля замку, та Новий Чуднів – «Новое место новоосажденное».

1591-1593 роки. Жителі міста Чуднів беруть активну участь в козацько-селянському повстанні під приводом Криштофа Косинського.

XVII століття. Початок століття. В Чуднові діє велика промислова поташня.

1621 рік. Чуднівські володіння перейшли в спадщину князям Заславським.

1630-1640 роки. Місто Чуднів налічувало 607 дворів.

1648 рік. Чуднів звільнений від польських військ Яреми Вишневецького козаками Максима Кривоноса.

1649 рік. Відлито церковний дзвін з написом «за дозволу його милості пана Богдана Хмельницького, гетьмана війська Запорізького за старанням братства храму Різдва Пресвятої Богородиці нового міста Чуднова 1649 року місяця липня 21. Андрій Савіч Людвістр»,

1651 рік. Запорізькі козаки розгромили біля Чуднова татарський загін, який повертався з Берестечка з полоненим гетьманом Богданом Хмельницьким.

1653 рік. Чуднів захоплений польськими військами. 300 жителів потрапили до полону.

1660 рік. Чуднівська фортеця та місто Чуднів спалене російськими військами боярина В.Шереметьєвим з московським військом.

Польські війська зайняли Чуднівский замок, и уклали в ньому Чуднівський договір (Слободищенський трактат) з гетманом Юрієм Хмельницким, по якому були поновлені статті Гадицького договору.

XVIII ст. Згадки про стару деревяну католицьку церкву (костел) Обретіння Честного Хреста, сильно пошкоджену під час козацьких війн.

1702-1704 роки.Повстання під проводом Корсунського полковника З.Ю.Іскри. Польсько-шляхетське військо розбите під Бердичевом і рештки змушені втекти до Пятки та Чуднова.

1746 рік. Згадка в документах князя Сангушко про церкву святих Петра і Павла в Чуднові.

XVIII ст. Остання чверть. Чуднів належав князю Янушу Сангушко.

1753 рік. Чуднівський маєток подарований князем Янушем Сангушком Богуславському старості князю Теодору Любомирському.

1760 року.18 червня. Князь Януш Сангушко, маршалок придворний Великого князівства Литовського дає в містечку Чуднів Отцям Ордену Бернардинів місце для будівництва костьолу і монастиря.

1760 рік. Збудовано нову кам»яну католицьку церкву (костел) Обретіння Честного Хреста, споруджену вікарним епіскопом Горчинським.

1760 рік. Заснування Чуднівського Бернардинського монастиря.

1761 рік.29 січня. Князем Янушем Сангушком надано дозвіл на вирубку лісу на опалення будівель Бернардинського монастиря в Чуднові.

1764 рік. 24 червня. Князем Янушем Сангушком надано дозвіл Чуднівським Отцям Ордену Бернардинів косити сіно біля річки Шейка.

1767 рік. Пожежею знищено деревяну церкву Воскресіння Христового.

1769 рік. 25 травня. Перший відомий план містечка Чуднова з вказівкою розташування монастиря та замку.

1769 рік. Збудовано церкву святих Петра і Павла на місці іншої більш старої.

1771 рік. 4 березня. Від князя Януша Сангушка отримано дозвіл Бернардинському монастирю на володінням цегельного заводу і вибирання грунту для виготовлення цегли, а також можливість брати матеріал на вапно.

1772 рік. Збудовано деревяну церкву Різдва Пресвятої Богородиці.

1773 рік. 4 червня. Від князя Януша Сангушка отримано дозвіл Бернардинському монастирю на виробництво вапна.

1777 рік. Чуднівський маєток належить Адаму Понінському, який вихлопотав для Чуднова привілегію проведення 5 щорічних ярмарок.

1780 рік. Місто Чуднів купив Прот Потоцький, який заснував в місті ремісничі цехи: кравецький і кушнірський.

1780 рік. На місці згорілої збудовано церкву Воскресіння Христового, розташовану в центрі міста.

1786 рік. 27 серпня. Від князя Адама Понятовського казначею Чуднівському надані всі права для Чуднівського Бернардинському монастиря на отримання на вічні часи млина в містечку Чуднів і в селі Дубище.

1786 рік. 27 серпня.Земельна ділянка в Чуднові на якій збудовані католицький костел, Бернардинський монастир, будинок для варіння солі належать Бернардинському монастирю.

1786 рік. 27 серпня. Земельна ділянка в Чуднові на якій збудований цегельний завод належать Бернардинському монастирю.

1787 рік. Чуднів відвідав польський король Станіслав Август, побував на мессі в Чуднівському костелі і залишив пожертвування бідним.

1789 рік. В Чуднові проживало 2444 жителів, було 4 церкви , 2 римо-католицьких костьоли, одна єврейська синагога.

1789 рік.Чуднівський Бернардинський монастир піднесений до рівня конвенту.

1790 рік.В Чуднівському Бернардинському монастирі мешкали 4 священники. Була монастирська бібліотека.

XVIII ст. ( Кінець століття). Чуднів перейшов у володіння Ржевуських, останній з яких граф Генріх Ржевуський відомий польський письменник помер в Чуднові в 1866 році.

1793 рік. Після другого розподілу Польщі Чуднів у складі Правобережної України приєднаний до Росії.

1793 рік. Чуднів став повітовим містом створеної тоді Ізяславської губернії.

1795 рік. Іменним Указом Імператриці Єкатерини II від 5 липня 1795 року «Об учреждении Волынской губернии в составе 13 уездов» утворено Волинську губернію до складу якої увійшов і Чуднівський повіт.

1796 рік. 22 січня . Затверджено герб міста Чуднова.

 

На зображенні - герб Чуднова повітового міста Новоград-Волинського намісництва.

 

1796 рік. Чуднівський повіт ліквідований. Його територія увійшла до складу Житомирського та Новоград-Волинського повітів.

1797 рік.В місті працювала гуральня, цегельня, шкіряний завод, два млини на річці Тетерів. 5 разів на рік відбувалися ярмарки.

1800 рік. В Чуднівському Бернардинському монастирі діє сільськогосподарська школа.

1803 рік. Згадки про колишню церкву святої Трійці.

1803 рік. 24 березня. Підтверджено Борнардинському монастирю володіння виготовленням вапна, в хуторі в трьох верстах на північ від монастиря монахи мають право користуватися виділеною частиною лісу для опалення.

1812 рік. Генерал П.Г.Багратіон рапортує головнокомандуючому російською армією про можливих рух військ Наполеона між Тернополем та Житомиром і що генералому Термазову слід зайняти наважливіші пункти в цьому районі, в тому числі Чуднів.

1814 рік. 12 серпня.Чуднівському костелу присвоєний титул Святого Яна Непоміцена.

1818 рік.В Чуднівському Бернардинському монастирі мешкали 10 священники.

1825 рік. 27 грудня. З Троянова до Любара через Чуднів проїзджали декабристи С.І Муравйов –Апостол та М.І. Муравйов –Апостол.

1831 рік. В Чуднівський Бернардинський монастир переведено ченців із монастиря міста Дубно.

1832 рік. Закриття Чуднівського Бернардинського монастиря.

1833 рік.18 листопада.Лист Обер-прокурора Святійшого синоду до Військового Міністра Російськї Імперії з клопотанням передачі приміщень колишнього Чуднівського Бернардинського монастиря для розміщення повітового та приходського училищ.

1833 рік. Генеральний план будівель скасованого Бернардинського монастиря Волинської губернії Житомирського повіту в м.Чуднові з вказівкою розташування: костелу, кам’яного 2-хповерхового кляштору (монастиря), 2-х поверхового деревяного будинку, кузні, пекарні та інших споруд.

1834 рік. По проекту розміщення військ в будівлях колишнього Чуднівського Бернардинського монастиря передбачається розмістити Кременчузького Егерського полку 8-ї піхотної дивізії 6 батальйонного командира, ад’ютанта і стройову роту.

1851 рік. Заснування графом Генріхом Ржевуським Чуднівської винокурні.

1861 рік. В Чуднові зявляється маслоробний завод, паровий млин, винокурня на базі гуральні.

1866 рік. В Чуднові помер граф Генріх Ржевуський.

1870 рік. В Чуднові відкрито однокласне народне училище в приміщенні колишнього Бернардинського монастиря.

1871 рік.Неподалік міста починають прокладати залізницю Бердичів-Шепетівка.

1875 рік. На місці розібраної церкви закладено фундамент нової Троїцької церкви.

1878 рік. Збудовано нову церкву святої Трійці.

1884 рік. 20 січня. В Чуднові народився І.А.Фещенко-Чопівський – учений металург, політичний та громадський діяч, в 1918 році обіймав посади Міністру торгу та промисловості Української Народної Республіки, в 1919 році –Міністра народного господарства, заступника прем’єр-міністра УНР, у 1920 році – голови Української економічної комісії, дипломата УНР в Румунії. У 1921 році очолював створену С.Петлюрою Раду Республіки – український парламент в екзині, який діяв до 1922 року.Помер 2 вересня 1954 року.

1884 рік. В Чуднові діє повітова поштова станція.

1886 рік. Поміщицею О.Четиркіною на основі гуральні заснований Чуднівський спиртовий завод № 9.

1889 рік. У Чуднівському повіті створена добровільна пожежна дружина чисельністю 10 чоловік.

1896 рік. Поміщицею О.Четиркіноюв Чуднові засновано учительську бібліотеку.

1897 рік.14 квітня. Згадка Н.Ф.Беляшівським про католицький костел на території Нового Чуднова.

1897 рік. Населення міста становить 8640 чоловік.

1861-1923 роки. Волинська губернія. Житомирський повіт. Волості:Андрушівська,Барашівська,Бежівська,Горошківська,Коднянська,Котельнянска,Краснопільська,Красносільська,Левківська,Мотовилівська,Озадівська, Пятківська, Пулинська, Солотвинська, Троянівська, Ушомирська, Фастівська, Черняхівська, Чуднівська, Янушпільська.

XIX століття. Кінець століття. В місті діяли пошта, телеграф, лікарня на 14 ліжок , де працювало троє лікарів. Була аптека.

ХХ ст. Початок століття. В місті Чуднів разом з передмістями 10472 жителів ( 5220 чоловіків і 5252 жінок), майже половина – евреї. 4 православних церкви і 2 католицьких костелів, синагога, народне училище, 2 млина, до 300 магазинчиків, 535 ремісників, 12 ярмарок. Чуднів один з найважливіших в південно-західній частині Волинської губернії ринок по торгівлі збіжжя, худобою та лісом.

1904 рік. 29 листопада. В Чуднові народився Давид Йосипович Ортенберг (Вадимов) –радянський письменник, редактор, журналіст, в липня 1941 року по вересень1943 року редактор газети «Красная звезла», генерал-майор. Помер в Москві 26 вересня 1998 року.

1905 рік.18 квітня.В Чуднові відбулася антиурядова маніфестація.

1905 рік. 25 квітня. Під впливом чуток про безпорядки під час бійки між місцевими селянами та чуднівськими евреями в Троянові загинули 10 евреїв.

1906 рік. В містечку Чуднів по провулку Касперському розташований нотаріус.

1907 рік. В Чуднові на базі однокласного училища відкрито двокласне сільське училище.

1908 рік. Німець-колоніст Ф.Михельсон купує маєток в Чуднові.

1911 рік. Ф.Михельсоном проведена докорінна реконструкція та розширення Чуднівського спиртового заводу.

1911 рік. Створено земську медицину.

1912 рік. В Чуднові відкрито Вищу початкову школу з строком навчання 7 років.

1912 рік. 30 жовтня.В Чуднові народився Михайло Борисович Рубашов – український журналіст і письменник, редактор та співробітник газет «Радянська Україна», «Літературна Україна», журналу «Дніпро». Помер в 1874 році.

1914 рік. На третій день Пасхи в Воскресеньській церкві Чуднівський відділ союзу російського народу урочисто відсвяткував всеросійське свято тверезості.

1918 рік.Січень. В Чуднові встановлено Радянську владу.

1918 рік. Паралельно Радам Тимчасовий уряд створює свої територіальні органи – громадські комітети

1918 рік. 5 січня. Спроба селян Чуднова конфіскувати поміщицькі землі . Громадський комітет Чуднова підпорядкований Житомирському губернського комісару перешкодив цьому, викликавши віська з Житомира.

1818 рік.Початок лютого. Обрано Чуднівську раду робітничих, селянських і солдатських депутатів.

1918 рік. Лютий.Чуднів захоплений німецько-австрійськими та гетьманськами військами П.Скоропадського.

1918 рік. 29 квітня.Центральною Радою прийнята Конституція Українською Народною Республіки.

1918 рік. Листопад. Німецько-австрійські та гетьманські війська залишили Чуднів.

1918 рік.Листопад.В Чуднові відновлено Радянську владу.

1918 рік. В Чуднові почала діяти дільнича лікарня.

1919 рік.Квітень.В Чуднові утворюється ревком (революційний комітет).

1919 рік. Червень. Владу в місті бере Директорія ( УНР- Українська Народна Республіка).

1919 рік. Восени біля Чуднова відбулася нарада вищого командного складу Української Народної Республіки на якій були присутні головний отаман УНР Симон Петлюра, командувач армії Василь Тютюнник, генерал Михайло Омелянович-Павленко. Чуднів тимчасово став столицею України.

1919 рік. Вересень. Війська 44-ї та 45 дивізій Червоної Армії в складі кавалерійської бригади Г.Котовського ввійшли в Чуднів.

1920 рік. Чуднів, станцію Чуднів-Волинський та міст через річку Тетерів бомбардували американські літаки з 7 авіаескадрилі підрозділів польського війська Ю.Пілсудського.

1920 рік. Квітень.Чуднів захоплений польськими військами Ю.Пілсудського.

1920 рік. Червень – 7-12 числа.Чуднів звільнений військами Червоної армії.

1920 рік. В Чуднові створено 9-те Чуднівське районне відділення робітничо-селянської радянської міліції.

1920 рік. В місті діють 2 українських школи, 1 польська школа, 1 російська школа.

1921 рік. В Чуднові створено комітет незаможних селян.

1921рік.Рішенням губернського виконкому створено Чуднівський лісозаготівельний район.

1922 рік. Лютий. Жителі Чуднова та навколишніх сіл зібрали та направили голодуючим Царицина ешелон зерна.

1923 рік. Протоколом засідання Волинської Губернської адміністративно-територіальної комісії (ГАТК) № 1 від 18 лютого 1923 року «Про обєднання населених пунктів у сільради, зміну і центрів сільрад» в Чуднівській волості Чуднівську сільську раду розділено на дві самостійні сільських ради: Старо-Чуднівську сільську раду, з містечками Чуднів і Старий Чуднів та Ново-Чуднівську сільську раду.

1924 рік. Протоколом засідання Волинської Губернської адміністративно-територіальної комісії (ГАТК) № 6/1 від 12 січня 1924 року «Про зміни в межах округів, районів і сільрад» містечко Чуднів віднесено до розряду поселень міського типу.

1924 рік. Протоколом засідання Волинської Губернської адміністративно-територіальної комісії (ГАТК) № 8/3 від 26 квітня 1924 року містечко Чуднів переведено в розряд поселень міського типу.

1924 рік. Постановою ВУЦВК ( Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка) від 10 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Волині» Чуднів віднесено до містечок.

1925 рік. Постановою ВУЦВК ( Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка) від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень ій перехід на трьох ступневу систему управління» адміністративно-територіальний поділ УСРР на губернії скасовано з 01.08.25. З 15.06.25 територію УСРР поділено на 41 округу, в т.ч. Бердичівську, Білоцерківську, Житомирську, Коростенську.

1925 рік. Постановою ВУЦВК ( Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) та РНК (Рада народних комісарів) УСРР ( Українська Соціалістична Радянська Республіка) від 17 червня 1925 року « Про адміністраційно-територіяльне переконтруювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля» перечислено до складу Бердичівської округи Чуднівський (частково) район Житомирської округи та перечислено до складу Чуднівського району Пилипівську, Пятківську, Соснівську сільські ради Троянівському району, Романівську та Шуляйківську сільські ради Миропільського району, Бейзимівську, Велико-Коровинецьку, Рачківську сільські ради Янушпільського району.

1925 рік. Протоколом засідання Малої Президії ВУЦВК( Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) від 15 вересня 1925 року № 17/222 Житомирську округу перейменовано на Волинську округу із залишенням Житомира окрцентром.

1925 рік. Протоколом засідання Бердичівської ОАТК ( Окружна адміністративна територіальна комісія) від 23 листопада 1925 року № 8 в Чуднові організовано містечкову єврейську селищному раду.

1925 рік. В Чуднові діяла лікарня на 25 ліжок, 2 амбулаторії, аптека з 5 лікарями та 12 середніх працівників. Працювали 2 семирічних та початкова школа, в яких було 22 вчителів і навчалось 863 учні, діяли два клуби, два сільських будинки (сільбуди), бібліотека.

1925 рік. Відновлений громадою інвалідів, як орендне підприємство, зруйнований громадянською війною Чуднівський спиртовий завод.

1925 рік. Для ліквідації неписьменності в місті створені 6-місячні курси.

1926 рік. Протоколом пленарного засідання ЦАТК (Центральна адміністративна територіальна комісія) від 8 січня 1926 року затверджено точний реєстр міських та селищних рад на території УСРР в тому числі Чуднівська селищна рада по Бердичівській окрузі.

1926 рік. Постановою ВУЦВК (Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) від 24 лютого 1926 року «Про встановлення точного реєстру селищних рад в залюднених пунктах з переважним єврейським населенням на терені Української Соціалістичної Радянської Республіки» утворено єврейську селищну раду в населеному пункті Чуднів Бердичівської округи.

1927 рік. В Новому Чуднові створено товариство спільного обробітки землі (ТСОЗ) «Новина».

1928 рік. В Новому Чуднові створено товариство спільного обробітки землі (ТСОЗ) імені Першого Травня.

1929 рік. ТСОЗ «Новина» та ТСОЗ імені Першого Травня обєдналися в колгосп «Новина».

1929 рік. На старому Чуднові створено колгосп імені Молотова ( пізніше колгосп імені Сталіна).

1930 рік. Постановою ВУЦВК ( Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) та РНК (Рада народних комісарів) УСРР ( Українська Соціалістична Радянська Республіка) від 2 вересня 1930 року « Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління» скасовано адміністративно-територіальний поділ УСРР на округи. З 15.09.1930 року встановлено 503 окремі адміністративні одиниці. Міські ради підпорядковані відповідних райвиконкомам. В Бердичівській окрузі розформовано Бердичівський район.

1930 рік. Чуднівський спиртовий завод став державним підприємством.

1930-1931 роки. Примусова репресивна колективізація.

1931 рік. 7 листопада. Вийшов перший номер районної газети «Сталінський прапор».

1931 рік. Створена Чуднівська машинно-тракторна станція (МТС).

1931 рік. В Чуднові завершено колективізацію.

1931 рік. Збудоване мале підприємство – лісопилка.

1932 рік. Постановою IV позачергової сесії ВУЦВК (Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) XII скликання «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР» від 9 лютого 1932 року утворено 5 областей, в т.ч. Київську та Вінницьку. Чуднівський район віднесено до складу Вінницької області.

1932 рік. Чуднівська районна газета переіменована на «Ленінським шляхом».

1931-1932 роки. (Лютий-лютий). Проведення масової хлібозаготівля.

1933 рік. Голодомор.

1934-1935 роки. Чуднівську семирічну школу перетворено в середню школу. Набір учнів до 8-го класу Чуднівської середньої школи.

1935 рік. Постановою Президії ВУЦВК (Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) «Про розукрупненню районів УСРР» від 22 січня 1935 року затверджено нову кількість адміністративно-територіальних одиниць, в т.ч. по Вінницькій області Чуднівський район.

1936 рік. 11 грудня. В Чуднові народився Олександр Володимирович Брайон – кандидат біологічних наук, професор Київського національного університету ім..Тараса Шевченка, лауреат премії ім..Т.Шевченка , премії ім..М.Г.Холодного НАН України, автор 276 наукових праць. Помер 19 травня 2003 року в місті Київ.

1937 рік. Постановою ЦВК ( Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) СРСР «Про поділ Харківської області та Харківську і Полтавську, Київську- на Київську і Житомирську, Вінницької – на Вінницьку і Кам»янець-Подільську…» від 22 вересня 1937 року В зв’язку з розукрупненням областей в УРСР до складу новоутвореної Жиитомирської області виділено з Вінницької області , зокрема, Чуднівський район.

1937 рік. 30 січня. Третя Конституція . Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) переіменована в Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).

1937 рік. Пік масових репресій в Чуднові.

1930-ті роки. В Чуднові діяла лікарня на 75 ліжок де працювало 11 лікарів та 26 осіб середнього персоналу. Старочуднівську семірічну школу перетворено на середню школу.

1937 рік. Відбувся перший випуск десятикласників Чуднівської середньої школи.

1938 рік. Постановою Житомирського обласного організаційного комітету «Про реалізацію Указу Президії Верховної Ради УРСР …» від 10 грудня 1938 року поширено межі смт Чуднів.

1941 рік. Запрацювала Чуднівська пекарня.

1941 рік. 22 червня. Початок Великої Вітчизняної війни.

1941 рік. Липень. При відступу радянськими військами підірвано Чуднівський спиртовий завод.

1941 рік. 7 липень. Початок німецько-фашистської окупації Чуднова

1941 рік. 8 липня. З 18-00 годин бійці 4-го механізованого корпусу під командуванням генерала Власова ведуть бій за Чуднів, захопивши південну частину міста.

1941 рік. Серпень-вересень. Масове знищення в Чуднові окупантами мирного населення єврейської національності.

1941 рік. Кінець року. Створено Чуднівський районний підпільний комітет партії. ( Серетар райкому Ю.С.Резчиков, члени комітету: К.П.Житник, В.В.Григорович, П.В.Лебедюк, М.Ф.Матвійчук, Д.П.Панков, П.І.Тарасенко, Н.В.Чернецький). Засідання райкому відбувалися в місті Чуднові по вулиці Зеленій, 7.

1941 рік. 22 грудня. Підпільним райкомом затверджено керівників підпільних груп.

1941-1944 роки. Період німецько-фашистської окупаціїї .Адміністративний-територіальний устрій генеральної округи «Житомир». Гебіткомісаріат Чуднів ( Любарський, Миропільський, Романівський, Чуднівський райони). Сільські управи. Чуднівський район: Баришівська, Довбишанська, Дреницька, Красногурська, Лутаївська, Манівська, Мясківська, Новосільська, Сідачівська, Цицалівська, Шенченківська.

1943 рік.Листопад. Розстріл німецько-фашистськими загарбниками в м.Бердичів членів Чуднівського підпільного райкому та підпільників.

1944 рік. 6 січня.Визволення Чуднова від німецько-фашистської окупації.

1944 рік. 12 лютого. Складено Акт комісії про встановленню скоєних звірств німецькими окупантами і їхніми посібниками в Чуднові.

1944 рік. Запрацювали лікарня, середня школа, бібліотека, будинок культури.Лісопилку перетворено в «Лісокооператив».

1945 рік. В Чуднові утворено чотирьохрічну російську школу для дітей військовослужбовців.

1941-1945 роки. У Великій Вітчизняній війні брали участь 827 жителів Чуднова, 230 з них загинули. За бойові заслуги орденами і медалями нагороджено 497 воїнів.

1946 рік.30 грудня.Дав свою першу продукції відбудований Чуднівський спиртовий завод.

1950 рік.Чуднівський спиртовий завод досяг довоенного виробництва. Стала до ладу сільськогосподарська артіль «Третьої п’ятирічки», працювали промкомбінат, хлібопекарня. Встав з руїн Новочуднівський колгосп імені Комінтерну.

1951 рік. 23 травня. В Чуднів передислокований 2750-й мінометний склад.

1954 рік. Указом Президії ВР УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області» від 11 серпня 1954 року в ході укрупнення ліквідовано Старочуднівську сільську раду.

1957 рік. Збудовано нову хлібопекарню.

1957 рік. Чуднівську районну газету перейменовано на «Прапор комунізму».

1959 рік. Рішенням ЖОВК ( Житомирський обласний виконавчий комітет) № 161 від 5 березня 1959 року «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територального поділу окремих сільських рад області» в зв’язку з укрупненням колгоспів, внаслідок чого на території одного колгоспу розміщено декілька сільських рад, ліквідованоНовочуднівську сільську раду Чуднівського району. Внесено зміни в підпорядкування окремих населених пунктів в межах районів. Чуднівський район : с.Старий Чуднів Вільшанської сільської ради передано Чуднівській селищній раді.

1959 рік. 25 березня. 2750-й мінометний склад в місті Чуднів перейменовано в 2750-й оружейний артилерійський склад реактивних боєприпасів.

1950-ті роки. Збудовано адміністративне приміщення райкому партії і райвиконкому, приміщення пожежної частини.

1954 рік. Біля на площі біля будівлі райкому партії та райвиконкому встановлено скульптурну композицію «Ми за мир».

1960 рік. Рішенням ЖОВК ( Житомирський обласний виконавчий комітет) № 433 від 28 квітня 1960 року «Про розширення смуги міст районного підпорядкування та селищ міського типу» знято з обліку та включено в смугу смт Чуднова село Новий Чуднів і село Старий Чуднів.

1960 рік. 12 листопада. 2750-й оружейному артилерійському складу реактивних боєприпасів в місті Чуднів присвоєно найменування – військова частина 55477.

1960-ті роки. В місті збудоване приміщення кінотеатру, приміщення магазинів по вулиці Леніна, приміщення райпобуткомбінату, автобусна станція ( біля приміщення школи).

1961 рік. В свері по вулиці Леніна знесено пам’ятник Й.В.Сталіну.

1961 рік. «Лісокооператив» та Чуднівський промкомбінат об»єднуються в Чуднівський райпромкомбінат. До нього увійшли і цегельні заводи в Чуднові і Мясківці.

1962 рік.В Чуднові на річці Тетерів споруджено комплекс споруд гідроелектростанції.

1962 рік. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів до розмірів території виробничих колгоспно-радгоспних управлінь» у Житомирській області утворено 11 районів, зокрема Бердичівський район до складу якого увійшло смт Чуднів.

1964 рік. Створено Чуднівський харчокомбінат.

1964 рік. Ліквідовано чотирьохрічну російську школу.

1964 рік. Проведено радіофікацію.

1966 рік. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 року «Про утворення нових районів Української РСР» в Житомирській області утворено 6 нових районів, зокрема, Чуднівський район до складу якого увійшла Чуднівська селищна рада.

1965 рік. Запрацював рибний цех Чуднівського харчокомбінату.

1967 рік. Створено пересувну механізовану колону 7 (ПМК-7).

1967 рік. Розпочав роботу цех безалкогольних напоїв Чуднівського харчокомбінату.

1968 рік. Створено Чуднівський відгодівельний радгосп.

1969 рік. Чуднівську ПМК-7 реорганізовано в Чуднівську пересувну механізовану колону – 60 (ПМК-60).

1969 рік. В місті запрацювала автоматична телефонна станція (АТС) на 500 номерів.

1960-ті роки. Добудовано два крила двоповерхової середньої школи.

1960-ті роки. Створено районне комунальне господарство ( райкомунгосп).

1970 рік. Завершено будівництво районного будинку культури «Ювілейний».

1970 рік. Висаджено дерева в парку культури та відпочинку «Тетерів».

1970 рік. Завершено монтаж і введено в експлуатацію АТС на 500 абонентів.

1970 рік. Чуднівський драматичний колектив районного будинку культури отритмав звання «Народний театр».

1971 рік. В Парку Слави проведено реконструкцію парку та братської могили воїнів, встановлено обеліск Слави з вічним вогнем, встановлено гранітні плити з іменами загиблих воїнів-визволителів.

1973 рік. Збудоване приміщення готелю.

1970-ті роки. Збудовано п’ять двоповехових 16-квартирних житлових будинки по вулиці Пушкінській, триповерховий універмаг, нове приміщення молокозаводу (молочарня).

1974 рік. Населення Чуднова складає 6600 чоловік.

1975 рік. Чуднівський райпромкомбінат стає Чуднівською меблевою фабрикою.

1975 рік. Завершено будівництво і введено в експлуатацію приміщення районного вузла зв’язку.

1975 рік. Створена професійна пожежна самотина № 33.

1976 рік. Проведено реконструкцію Чуднівського харчокомбінату.

1978 рік. Споруджено нове приміщення районної лікарні.

1978 рік. 20 квітня. Прийняття нової Конституції Української РСР.

1979 рік. 12 грудня. Прийняте рішення Політбюро ЦК КПРС про введення військ в Афганістан.

1983 рік. Споруджено нове адміністративне приміщення райвиконкому ( нині приміщення управління сільського господарства і продовольства).

1983 рік. Споруджено приміщення Державного банку ( нині Казначейство).

1984 рік. В Чуднові проживає 7900 мешканців.

1984 рік. Прийняте в експлуатацію приміщення дитячого садка «Зірочка».

1985 рік. Завершено будівництво нового приміщення восьмирічної (Новочуднівської) школи.

1986 рік. 26 квітня.Аварія на Чорнобильській атомній електричній станції (ЧАЕС).

1986 рік. По вулиці Леніна на площі Рад споруджено пам’ятник В.І.Леніну.

1986 рік. Перенесено з вулиці Першотравневої і встановлено в урочищі Шабалянка старовинний козацький кам’яний хрест.

1987 рік. Біля адміністративного приміщення Чуднівської філії ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» по вулиці Тойво Вяхя споруджено пам’ятник І.П.Петрову (Тойво Вяхя).

1987 рік. Споруджено нове приміщення Чуднівської середньої школи на 1176 учнівських місць.

1987 рік. Чуднівську ПМК-60 реорганізовано в Чуднівську ПМК-34.

1988 рік. Чуднівська меблева фабрика переіменована в Чуднівську меблеву фабрику «Зоря».

1988 рік. Прийняте в експлуатацію адміністративне приміщення Чуднівської міської ради.

1989 рік. 15 лютого.Радянські війська повністю виведені з Афганістану.

1989 рік. В парку культури-відпочинку «Тетерів» на місці розстрілу та братських могил жертв фашизму встановлено пам’ятний знак «Жертвам фашизму».

1989 рік. В Чуднові 6791 жителів.

1980 роки. Збудовані приміщення ресторану, автобусної станції, Будинку ветеранів, кабельної дільниці ( Служба зайнятості), районного відділу внутрішніх справ, збудовано новий міст через річку Тетерів, мікрорайон 5-типоверхових житлових будинків по вулиці Житомирській.

1990 рік. При в»їзді в місто поблизу дороги Житомир-Чуднів встановлено пам’ятний знак «Воїнам визволителям» на честь 276 стрілецької дивізії- САУ ( самохідна артилерійська установка).

1991 рік. Прийняте в експлуатацію приміщення дитячого садка «Веснянка».

1991 рік. Чуднівську районну газету переіменовано на «Життя Чуднівщини».

1991 рік. По вулиці Тойво Вяхя споруджено пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам.

1994 рік. 22 червня. Рішенням № 3 першої сесії Чуднівської селищної ради народних депутатів 22 скликання затверджений сучасний герб Чуднова.

1994 рік. Чуднівська центральна районна лікарні має 320 ліжкомісць.Штат медичних працівників складається з 460 чоловік, з них 92 лікарі різного профілю. В Чуднівській середній школі навчається 925 учнів, яких навчають і виховують 66 вчителів.В Чуднівській восьмирічній школі навчається 206 учнів, яких навчають і виховують 22 вчителі.

 

 

1994 рік. Прийняте в експлуатацію приміщення Будинку правосуддя.

1997 рік. Професійна пожежна частини № 33 реорганізована в самостійну державну пожежну частину № 19.

2000 рік. На перехресті вулиць Леніна та Пушкіна встановлено пам’ятний знак «Хрест на відзнаку 2000 річчя Різдва Христового»» .

2000 рік. Чуднівська загальноосвітня школа 1-2 ступенів № 2 ( 8-мирічна школа) отримала статус загальноосвітньої школи 1-3 ступенів ( середньої школи).

2001 рік. В Чуднові проживає 6558 жителів.

2002 рік. Чуднівській селищній раді передано Чуднівське підприємство житлово-комунального господарства (ПЖКГ).

2002 рік. Створено Чуднівське комунальне підприємство «Теплокомуненерго».

2004 рік. 9 ківітня. Створено Чуднівське селищне комунальне підприємство з благоустрою та обслуговуванню приміщень комунальної власності територіальної громади селища Чуднів.

2004 рік. 29 вересня. Рішенням Господарського суду Житомирської області визнане банкрутом Чуднівське підприємство житлово-комунального господарства (ПЖКГ).

1990-2000 роки. Проводиться масова газифікація Чуднова.

2007 рік. 13 квітня. Видане Свідоцтво про реєстрацію інформаційного суспільно-політичного видання Чуднівської міської ради - газети «Чуднівська фортеця».

2008 рік. Засноване місцеве свято «День селища».

2008 рік. Чуднівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 1 (середня школа) отримала статус гімназії.

2008 рік. Населення Чуднова складає 5800 осіб.

2009 рік. 24 квітня. В Чуднові встановлено пам’ятний знак Чорнобильцям-ліквідаторам.

2009 рік. 14 жовтня. Рішенням тридцять четвертої сесії Чуднівської селищної ради 5-го скликання № 753 затверджено прапор Чуднова ( автор Ю.З.Гайдаш).

2010 рік. 10 березня. В Андрушівці відкрито астероїд головного поясу 241538, який на честь селища отримав найменування Чуднів.

2010 рік.26 червня. Відкрито дитячий спортивний комплекс – стадіон «Юність».

2010 рік. Серпень. Освячено каплицю Ікони Божої Матері Почаївської Української православної церкви Київського патріархату

2010 рік. Проведено реконструкції Замкової площі.

2011 рік. 3 жовтня. Військова частина 55477 в селищі Чуднів отримала номер А 1979.

2011 рік. В урочищі «Шабалянка» за сприяння губернатора Житомирської області Рижука С.М. за участю Козацького Товариства «Поліська січ» Українського козацтва відкрито Меморіальний знак «Чуднівська битва 1660 року».

2011 рік. В Чуднові проживає 5650 мешканців.

2012 рік. Засновано храм Святого Архістратига Михайла Української греко-католицької церкви.

2012 рік. Постановою Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року віднесено селище міського типу Чуднів Чуднівського району Житомирської області до категорії міст районного значення.

2013 рік. Відновлено роботу гідроелектростанції на річці Тетерів в місті Чуднів..

2014 рік. 22 лютого. Активістами народного віче знято бронзовий пам’ятник В.І.Леніну на Майдані рад.

2014 рік. 24 лютого. Рішенням сесії міської ради вулицю Леніна перейменовано на вулицю Героїв Майдану.

2014 рік. 24 лютого. Рішенням сесії міської ради надано дозвіл міському комунальному підприємству на здачу знесеного пам’ятника В.І.Леніну в металобрухт з використанням отриманих коштів на спорудження пам’ятника Т.Г.Шевченку.

2014 рік. 22 травня. На Замковій площі встановлено пам»ятник Т.Г.Шевченку.

2014 рік. 18 жовтня. На перехресті вулиць Героїв Майдану та 50-річчя Жовтня відкрито пам»ятний знак «Борцям за єдність та незалежність України».

2015 рік. На приміщенні Новочуднівської середньої школи встановленомеморіальну дошку пам»яті загиблого воїна-героя АТО Івана Рудницького. Вулицю Жовтневу та провулок Жовтневий названо його іменем.

2016 рік. В порядку декомунізації проведено перейменування вулиць та провулків міста.

 

При підготовці матеріалів використано матеріали: «Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006». Довідник. Офіційне видання. Житомирська обласна державна адміністрація.Державний архів Житомирської області.2007 рік. Павлуцький Г.Г. «Деревянные церкви в м.Чуднове Житомирского уезда». 1905 г., Матеріали інтернетсайту «Вікіпедія», Документи Чуднівської міської ради. Авторські матеріали.

 

Заступник міського голови Юрій Гайдаш, м.Чуднів