Сказ: що варто знати та як вберегтися
Захворювання на сказ було описано ще 3000 років тому, однак і сьогодні воно не втратило актуальності та реєструється більш ніж у 160 країнах світу. Щороку понад 10 мільйонів людей отримують травми від тварин, а близько 50 тисяч помирають від укусів тварин, хворих на сказ.
До кінця XIX століття засобів порятунку від цієї хвороби не існувало — кожен заражений був приречений. Лише у 1885 році французький вчений Луї Пастер відкрив метод профілактики сказу. Його перший пацієнт — дев’ятирічний хлопчик, покусаний скаженою собакою, — був врятований.
Сказ — особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Характеризується гострим перебігом, ураженням нервової системи та закінчується летально.
Що робити, якщо вас вкусила дика або невідома тварина?
Якщо вас вкусила чи подряпала бездомна або дика тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, необхідно негайно:
-
ретельно промити рану проточною водою з милом;
-
якнайшвидше звернутися до найближчого закладу охорони здоров’я або до сімейного лікаря.
Медичний працівник оцінить ризик та, за потреби, призначить курс щеплень проти сказу. Навіть потрапляння слини дикої чи безпритульної тварини на пошкоджену шкіру може бути підставою для початку лікування.
Антирабічна вакцина запобігає розвитку сказу у 96–99 % випадків.
У разі ризику інфікування призначається курс вакцинації: у день звернення (0-й день), а також на 3-й, 7-й, 14-й та 28/30-й день.
Вакцина ефективна за умови початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу або потрапляння слини на пошкоджену шкіру. Імунізацію можуть призначати навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.
У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або глибоких поодиноких укусів, потрапляння слини на слизові оболонки, а також ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами чи гризунами, окрім вакцини застосовують людський антирабічний імуноглобулін.
Інкубаційний період сказу може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час формування поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту з твариною минуло понад три доби, антирабічний імуноглобулін не застосовують.
Вчасне введення вакцини є надзвичайно важливим, адже лікування сказу не існує.
Звертаємо увагу: укуси домашніх тварин, не щеплених проти сказу, становлять таку ж небезпеку, як і укуси диких. Захворюванню можна запобігти. Для цього необхідно:
-
щорічно вакцинувати домашніх тварин (котів і собак);
-
уникати контактів із безпритульними та дикими тваринами;
-
дотримуватися правил утримання тварин;
-
своєчасно звертатися по медичну допомогу.
Довідка
У 2026 році до медичних закладів Житомирщини звернулися майже 2 тисячі осіб через укуси чи ослинення тваринами, серед них 73 — внаслідок контакту з тваринами, хворими на сказ. Вакцинацію призначено понад 900 особам, у тому числі із застосуванням імуноглобуліну.
Щодо Чуднівщини: упродовж минулого року за медичною допомогою у зв’язку з укусами домашніх і диких тварин звернулися 38 осіб, у 15 випадках призначено вакцинацію. У двох тварин (домашній собака та кіт, принесений із вулиці) лабораторно підтверджено сказ. Трьом особам, яких вони покусали, призначено комбінований курс вакцинації.
За два місяці поточного року 10 осіб зазнали нападу тварин, трьом призначено вакцинацію.
До відома
На даний час Житомирщина достатньо забезпечена вакцинами проти сказу і медична допомога у випадку укусів чи ослинення тваринами надається безоплатно!
Чуднівське відділення ДУ «ЖОЦКПХ МОЗ України»
