Чуднівський парк

 Чуднівський парк має свою іноді драматичну історію, тісно пов’язану з історією самого міста.

 Довгий час урочище, зберігаючи давню назву «Парк», фактично було пустирем і виконувало функцію пасовища для худоби. Адже неможливо було всерйоз сприймати за парк територію понад 10гектарів, на якій залишилось заледве кілька десятків старих дерев.

 А колись парк, який належав до садиби Ржевуських, очевидно, дійсно був справжнім парком.

 Дивом збереглася до нашого часу алея старезних в’язів, які ще пам’ятають і колишнього каштеляна Вітебського Адама-Лаврентія Ржевуського і його сина Генріха Ржевуського, польського письменника-білетриста, предводителя дворянства в Житомирському повіті, і їхнього далекого родича білоруського поета і етнографа, близького знайомого Т.Г. Шевченка – Яна Барщевського, який останні роки свого життя провів у Чуднові.

 Тут, під древньою грушею знаходило натхнення Н. Орду – білоруського художника і композитора, який в свій час близько зійшовся з Адамом Міцкевичем та Фредеріком Шопеном і підтримував зв’язки з Т.Г. Шевченком. Певний час Наполеон Орда жив у Чуднові, був вчителем музики і малювання.

 Величні липи над однією з паркових балок і досі тремтять листом, згадуючи чорні часи гітлерівської окупації, жахливі крики і стогони приречених, лютий клекіт автоматних черг. Саме тут, під липами, восени 1941 року фашистські нелюди жорстоко знищили кілька тисяч жителів селища.

 Про часи війни нагадують і залишки окопів та траншей, які в багатьох місцях пошрамували територію парку.

 Лише на початку 70-х років парк почав відроджуватися. Силами жителів міста його було засаджено тисячами молодих дерев. В середині 80-х років тут буде споруджено стадіон «Тетерів». Нині парк став окрасою міста, одним з найулюбленіших місць відпочинку.

Чуднів. Маєток Ржевуських. 1874 р.

Сучасний вигляд Чуднівського парку