116-та річниця збройного повстання на броненосці «Потьомкін»
14 червня 2021 року відзначається 116-та річниця збройного повстання на броненосці «Потьомкін», яке стало початком революційних подій 1905 року, що похитнуло багатовіковий устрій могутньої російської імперії. Одним з організаторів цього повстання був наш славетний земляк Григорій Микитович Вакуленчук. Броненосець «Потьомкін» назвали нескореною територією революції, а завдяки книгам нашого земляка Павла Шпити – «республікою на морі».
У селищі Великі Коровинці, на батьківщині Григорія Вакуленчука, пам’ятають славетного земляка, гордяться ним, адже його подвиг високо оцінено нинішньою історією, його віднесено до знатних особистостей 20- го століття, як відзначила газета «Голос України».
Цінні книги про повстання матросів на броненосці « Потьомкін» написав письменник Чуднівщини Павло Васильович Шпита. Іменем Григорія Вакуленчука Названо кораблі «Матрос Вакуленчук», «Григорій Вакуленчук» , споруджено пам’ятники в місті Одеса і в рідному селищі матроса , його іменем названо вулиці і площі. В селищі Великі Коровинці знаходиться краєзнавчий музей, в одній із кімнат створені експозиції присвячені нашому земляку, герою – потьомкінцю , революційний шлях. Народився Григорій Микитович Вакуленчук в селі Великі Коровинці в селянській сім’ї в 1876 році. Родина була велика, складалась з дев’яти осіб – батько, мати , п’ять синів і дві доньки. Сім’я жила бідно. До призову в армію працював Григорій Вакуленчук на цукровому заводі. У 1898 році 24 молодих хлопців з села призвали на комісію до призову в армію, з них усіх лише Вакуленчука по стану злоров’я і фізичному розвитку було призвано в царський військово-морський флот. Службу почав в 3-му флотському екіпажі матросом. Тут він попав до списку неблагополучних за рукоприкладство. Втой час завершилось будівництво найбільшого в ті часи війського корабля – броненосця «Князь Потьомкін Тавріческий ». Григорій був зачислений в екіпаж цього броненосця. Екіпаж складався з 725 матросів і 25 офіцерів. В складі матросів було 60 відсотків українців. На броненосці Григорій став любимцем матросів . Він завжди мав підтримку земляків з Волині: Вайцехівського, Шестидесятих та інших. Найближчим другом і однодумцем Вакуленчука був Панас Матюшенко з села Дергачі Полтавської області.
На броненосці була організована підпільна організація «Матроська централка» , керівником якої був Григорій Вакуленчук. Він і став готувати матросів броненосця до збройного повстання. 14 червня 1905 року на найбільшому військовому кораблі царського флоту спалахнуло збройне повстання матросів, броненосець пішов на штурм імперії. Під час збройного повстання Вакуленчука було смертельно поранено, від куль Григорій Вакуленчук помер. Захоронений Григорій Вакуленчук на другому селянському кладовищі в місті Одеса.
Вічна пам’ять Григорію Микитовичу Вакуленчуку. Цінуймо наше минуле , вивчаймо його. Український письменник Максим Рильський проголошував свій крилатий вислів – «Хто не знає минулого, той не вартий свого майбутнього». Вивчаймо і знаймо свій рідний край, свою любиму Україну, неповторну Чуднівщину, свої прекрасні Великі Коровинці, де народився знаменитий моряк – бунтівник Григорій Микитович Вакуленчук.
«В червневі дні повстав «Потьомкін»
Не зміг нести тяжкий тягар.
Бажали кращого життя потомкам,
Тому імперії російській нанесли удар.
Хоч пройшло 116 років
Та пам’ятаємо донині
Сміливих українських хлопців,
Що народились в Україні.
У Великих Коровинцях, у бідній родині
Народився Григорій Вакуленчук,
Не забував він село і мову України,
Хоч служив він в російському флоті,
А душею був він тут» .
Автор Т.П.Наумова
