80-ТІ РОКОВИНИ ТРАГЕДІЇ У БАБИНОМУ ЯРУ
29 вересня – 80-ті роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 року). … Бабин Яр – це некрополь для більш ніж 100 тисяч цивільних громадян – як дорослих, так і дітей та людей старшого віку, військовополонених.
В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Сьогодні пам'ять невинно страчених хвилиною мовчання вшанували Чуднівський міський голова Віталій Войтко, секретар міської ради Олена Яременко та керуюча справами виконавчого комітету Галина Врбельчук.
Віддаємо данину пам’яті і поваги тим, хто був вбитий у Бабиному Яру, а разом із ними – всім 6 мільйонам євреїв, що загинули у Катастрофі. Віддаємо данину пам’яті й тим, хто не змовчав, не дав приховати цей страшний злочин, стерти його зі сторінок історії.
Бабин Яр — страшна сторінка в історії всього людства. Понад сто тисяч людей стали жертвами спотвореного світогляду та нелюдської жорстокості. Усі ми маємо пам‘ятати про цей злочин, щоб ніколи знову не допустити його жахливого повторення. Бережімо вічну пам‘ять про невинних.
ДОВІДКОВО
29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинули чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 осіб. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричних лікарень та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів.
