Чуднівська громада

Житомирська область

Сьогодні виповнилося 140 років від дня народження видатного вченого-металурга Івана Фещенко-Чопівського

Дата: 20.01.2024 09:12
Кількість переглядів: 244

Фото без опису   .Іван Андріянович Фещенко-Чопівський (1884–1952) визначний металознавець і громадський діяч України, який народився в місті Чуднів у родині начальника місцевої пошти. У Чуднові Івась провів дитинство, закінчив Чуднівську двокласну школу. У 1893 р. Іван Фещенко-Чопівський вступив до підготовчого класу Першої Житомирської класичної гімназії. Вимоги до навчання тут були дуже високі і тому навчання давалось важко, зате якість одержаних знань була дуже високою. Не випадково, що чимало випускників гімназії пізніше стали всесвітньовідомими постатями.

   У 1903 році Фещенко-Чопівський після успішного закінчення гімназії вступає до Київського політехнічного інституту, обравши хімічний факультет, щоб вивчитися на технолога-цукроварника. Та події 1905 року призвели до закриття інституту, і Фещенко-Чопівський іде практикувати на Андрушівську цукроварню. Коли ж весною 1906 року інститут було знову відкрито, щасливий випадок різко змінив долю юнака. Трапилося це під час студентської екскурсії до сталеварень Придніпров’я. Захоплений величчю металургійного процесу, Фещенко-Чопівський залишає хімію і пов’язує свої наукові інтереси з металургією. Його підтримав відомий металург-винахідник професор В. Іжевський, у якого Іван після закінчення інституту став працювати асистентом на кафедрі. З відкриттям Київської "Просвіти" в 1906 році започаткувалася громадсько-політична діяльність Фещенка-Чопівського і це сприяло зближенню його з видатними українськими діячами того часу.

   Наукові відрядження до Бельгії, Німеччини й Англії допомогли сформуватися йому як науковцю. На Всеросійському з’їзді металургів у Петербурзі в 1911 році молодий вчений робить доповідь, яка привернула увагу фахівців і урядових кіл. Наукові досліди вчений присвячує цементації заліза, що в майбутньому принесе Фещенку-Чопівському міжнародне визнання.Фото без опису

  Перша світова війна застала вченого в Німеччині, де він стажувався. Після повернення до Києва він стає співробітником Воєнно-промислового комітету, займаючись питаннями розподілу палива й металів в умовах воєнного стану. Зібрані під час поїздок по Україні матеріали були використані для написання першої україномовної "Економічної географії" для середніх шкіл", а також праць "Природні багатства України" і "Цукрова промисловість України".

  З початком революційних подій Фещенко-Чопівський поринає у політичну діяльність. В уряді В. Винниченка він отримує портфель міністра промисловості, активно виступає за проголошення самостійної, незалежної Української Народної республіки. Ці дії уряду були закріплені Четвертим Універсалом у січні 1918 року. В кабінеті нового прем’єра Всеволода Голубовича Фещенко-Чопівський посідає пост міністра торгу й промисловості. Цю ж посаду він займав і після утворення Директорії в листопаді 1918 року.

   Фото без описуУ 1922 р. громадянина УНР Івана Фещенка-Чопівського запросили до Кракова в Гірничу академію для організації відділу металургії (гути). Нелегко було: польською мовою не володів; поляком писатися відмовився, громадянства Польщі не прийняв; віз із собою вагітну дружину та малолітню дочку. 30 березня 1923 р. у Івана та Зінаїди Чопівських (Лукіна) народився син Юрій. Родина з двома дітьми до 1926 р. жила в аудиторії Краківської гірничої академії. Доводилося працювати на двох роботах.

У 1927 році він складає екзамен на звання доктора технічних наук, протягом 1930-1936 років випускає три томи фундаментальної праці "Металознавство" на матеріалах власних досліджень. Вченого обирають членом науково-технічних товариств у Німеччині, Англії та США, членом-кореспондентом Польської академії наук, його нагороджують Золотим хрестом за заслуги.Фото без опису

    Фото без опису 

  У березні 1945 року в місті Катовіце (Польща) професора І. Фещенка-Чопівського заарештували органи НКВД, вивезли до Києва й засудили на 10 років позбавлення волі у таборі ГУЛАГ. Видатного вченого і педагога у віці понад 60 років вивезли у північні концентраційні табори, де у 1952 році після тривалої хвороби в таборі Абезь він помер на 68-му році життя. Лише у 1993 році після заяви доньки І. Фещенка-Чопівського Ірини Іванівни Чопівської-Богун Генеральна прокуратура України реабілітувала вченого.

  Чуднівщина не забула свого славного сина. У 2023 році згідно з рішенням сесії Чуднівської міської ради, один із провулків Чуднова перейменовано на вулицю Івана Фещенка-Чопівського.

 Фото без опису   Спектр наукових інтересів вченого вражає і сьогодні. У своїх працях він показав теоретично обґрунтовані способи переходу промислового металургійного виробництва від емпіричних технологій до сучасних високопродуктивних технологій масового виробництва високоякісних сталей. І.А. Фещенко-Чопівський був провідним вченим у галузі металознавства в Європі, який, як ніхто, бачив шляхи майбутнього розвитку металургійної науки.

   Такі імена як ім’я І. А. Фещенка-Чопівського повинне служити прикладом прийдешнім поколінням, щоб воно жило в їхній вчинках і в молодих серцях, тому що він завжди вірив, що його здобутком були не лише наукові праці та підручники, він хотів залишити у спадок молоді свої думки та мрії про кращу долю України.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь