ПРО ЗАБОРОНУ СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ РОСЛИННОСТІ
Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах, спалюючи гілки, суху траву та різний непотріб.
У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору. Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів.
Під час горіння рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань.
У такий складний час, в умовах воєнного стану свідомо нищити свою землю спалюючи суху траву- це злочин, в той час коли екстрені служби задіяні максимально та працюють практично 24/7.
Згідно з чинним законодавством, спалювати суху рослинність ЗАБОРОНЕНО.
Адміністративна відповідальність: штраф до 30,6 тис. грн
13 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким зокрема внесено зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:
– для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн.);
– для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.).
Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:
– для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.);
– для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн.).
Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:
– для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);
– для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:
– для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн.);
– для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).
Кримінальна відповідальність: можна потратити за грати до 10 років
Згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:
– штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);
– або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років;
– або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:
– позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Рятувальники Чуднівщини