Три дні у казці: як чуднівські мандрівники підкорювали Карпати, Закарпаття та старовинний Львів
Три дні у казці: як чуднівські мандрівники підкорювали Карпати, Закарпаття та старовинний Львів.
Хто добре працює, той і гарно відпочиває! Керуючись цим золотим правилом, цими днями група мандрівників вирушила в дивовижну триденну подорож, яка подарувала море емоцій, перезавантаження та відкрила неймовірну красу нашої рідної України. В мандрівці взяли участь 10 дітей та 3 педагоги з Чуднівської гімназії, які є учасниками проєкту "Шкільний сад". Нашою затишною «базою» на цей час став відомий готель «Едельвейс», що гостинно розкинувся серед мальовничих краєвидів селища Воловець. Звідси й розпочалися наші великі пригоди.
Перший день нашої мандрівки був присвячений магії карпатської природи. Нашою першою зупинкою став Реабілітаційний центр бурого ведмедя. Тут, на 12 гектарах лісу, живуть клишоногі, які зазнали жорстокого поводження в цирках чи приватних зоопарках. Дивлячись, як ці велетні ліниво дрімають, прогулюються та ласують смаколиками, серце наповнювалося радістю за їхнє порятоване життя.
Зовсім поруч на нас чекав екопарк «Долина вовків», де ми змогли зблизька побачити справжніх лісових хижаків різних видів, вовків та рись, а також граційних оленів та верблюдів. Подихавши свіжим повітрям, ми вирушили на обід до традиційної закарпатської колиби. Ситний банош із бринзою, запашний бограч та гарячий карпатський чай додали нам сил для наступного кроку.
А далі перед нами відкрилося легендарне озеро Синевир — «Морське око» Карпат. Вода в ньому настільки чиста, що здається, ніби в ній віддзеркалюється сама душа гір.
За легендою, це озеро утворилося від сліз графської доньки Синь на місці, де за наказом її батька було вбито її коханого — простого пастуха Вира. Острівець посередині озера — це та сама кам’яна брила, яка стала для нього могилою, а два дерев’яні велетні на березі — Синь і Вир — назавжди застигли в обіймах.
Справжнім викликом та захопленням став підйом на крісельному підйомнику на гору Гимба (масив Боржава). Коли ми підкорювали вершину, перед нами відкрилися такі безкраї панорами гірських хребтів, що перехоплювало подих. Вітер тут шепотів свої віковічні таємниці, а хмари здавалися настільки близько, що до них можна було доторкнутися рукою.
Спустившись, ми попрямували до підніжжя Боржавського хребта, де шумить один із найкрасивіших водоспадів України — Шипіт. Його кришталеві струмені спадають каскадами з висоти 14 метрів, утворюючи неймовірну симфонію звуків, від якої, кажуть, затихають усі буденні тривоги.
Другий день переніс нас у вир палацових інтриг та лицарської шляхетності. Ранок розпочався з візиту до садиби графа Шенборна. Цей маєток унікальний тим, що побудований за астрономічним принципом: у ньому 365 вікон (як днів у році), 52 кімнати (як тижнів) та 12 входів (як місяців). Довкола палацу розкинувся розкішний англійський парк, де поважно походжали яскраві павичі, додаючи місцю особливого королівського шарму. Ми також відвідали знамените «Джерело молодості та краси». Вмившись його прохолодною, багатою на мінерали водою, кожен відчув приплив сил та енергії.
Наступний пункт — незламний замок Паланок у Мукачеві, що височіє на постаменті з вулканічної гори. Ця фортеця бачила сотні битв та облог.
Головна легенда замку пов’язана з глибоким колодязем на подвір’ї. Кажуть, князь Коріятович довго не міг дістатися води, і тоді з’явився чорт, який запропонував воду в обмін на мішок золота. У князя грошей не було, тому він перехитрив нечистого — дав йому крихітний мішечок із двома золотими монетками. Розгніваний чорт кинувся на дно колодязя, і досі звідти іноді чути його ображене виття.
Після насичених екскурсій найкращим завершенням дня став релакс у комплексі «Жайворонок» у Берегові. Термальні води, збагачені мінералами, чудово зняли втому в м'язах після тривалих прогулянок і подарували повне фізичне та духовне відновлення.
Третій день покликав нас до культурної столиці України — старовинного Львова.
Це місто, яке пахне кавою та шоколадом, і ми не могли цим не скористатися. Ми завітали до Майстерні шоколаду, де на власні очі побачили, як створюються солодкі шедеври. Потім спустилися в підземелля «Копальня кави», де за львівськими жартами, каву не вирощують, а видобувають як корисні копалини. Не оминули ми й загадкову «Аптеку-музей», де серед старовинних колб та рецептурних книг здається, що от-от винайдуть еліксир життя.
Закінчилася наша оглядова екскурсія по Львову біля величної перлини архітектури — Оперного театру ім. Соломії Крушельницької, який вражає своєю помпезністю та красою.
Повертаючись додому, ми зробили фінальний, але неймовірно яскравий акорд — заїхали до Олеського замку, одного з найстаріших на заході України. Саме тут народився польський король Ян III Собеський та проводив своє дитинство найвідоміший гетьман Богдан Хмельницький. Ця фортеця дихає середньовічною романтикою і, звісно, своїми таємницями.
Стомлені, але безмежно щасливі, переповнені незабутніми враженнями, сотнями яскравих фотографій та з купою карпатських сувенірів, ми повернулися додому.
Ця дивовижна подорож стала можливою за сприяння Чуднівського міського голови Віталія Войтка та депутатів міської ради, які виділили кошти для оплати проїзду та проживання учасників проєкту. Мандрівка вкотре довела: Україна — неймовірна, а наша згуртованість та вміння бачити прекрасне роблять нас ще сильнішими.
Директор Чуднівської гімназії Сергій Левків
